Головна > Послуги > Навчання > Комп’ютерні ігри для дітей: за і проти
01.12.2020

Комп’ютерні ігри для дітей: за і проти

Комп'ютерні ігри для дітей: за і проти - E-Variant
Про автора

Я цікавлюся комп’ютерами з 1992 року, тому після школи вступив на факультет інформатики та обчислювальної техніки Київського Політехнічного Інституту і в 2003 році закінчив його з червоним дипломом, на даний момент більш 17ти років професійно займаюся програмуванням.

Я сам дуже багато грав в комп’ютерні ігри (особливо в школі і на перших курсах інституту), так що багато разів стикався як зі шкодою, так і з користю, яку вони приносять.

Я знаю, що дуже багато батьків вважають, що комп’ютерні ігри шкідливі.

Однак чи знаєте ви, в чому саме полягає шкода?

І чи може бути від них якась користь?

Саме на ці питання я і хотів би дати відповідь.

Давайте розглянемо аргументи проти

Практично всі розуміють, що комп’ютерні ігри забирають час від більш корисних і важливих справ (наприклад, від уроків). Крім того, деякі люди вважають, що через них може зіпсуватися зір.

Але чи вся це потенційна шкода?

Я сам досить багато грав в комп’ютерні ігри і виявив, що є й інші проблеми:

  1. Ігри створюють відчуття, що значних результатів можна досягти швидко і не прикладаючи особливих зусиль. Через це деякі діти потім не готові трудитися багато і протягом тривалого часу, але ж в житті часто так і доводиться робити!
  2. Дуже багато ігор заганяють дитину в рамки – привчають до того, що є тільки кілька можливих варіантів дій. А в житті часто дуже цінно саме нестандартне мислення – воно допомагає знайти вихід навіть в складних ситуаціях.
  3. Часто, особливо в іграх для мобільних телефонів, порушуються природні закони. У мене один знайомий спробував повторити в житті те, що у нього добре виходило в комп’ютерній грі, і розбив машину: о) Але це очевидна дурниця, є набагато менш очевидні речі. Наприклад, у багатьох іграх є рулетка, де можна виграти випадковий приз. І якщо вибір йде між трьома золотими монетами і трьома мідними, то шанси повинні бути рівними, але мідні монети чомусь випадають набагато частіше. Якщо дитина пограє в таку гру, то їй може бути набагато складніше зрозуміти теорію ймовірності. Таких моментів в іграх досить багато і вони дійсно впливають на здатність вчитися.
  4. У багатьох стратегічних іграх змушують чекати – наприклад, не можна почати нове будівництво, поки не завершилося розпочате. Такі ігри привчають чекати, а не шукати рішення проблеми, хоча реальному житті, при необхідності, можна знайти додаткове фінансування, найняти ще одну компанію або бригаду робітників, і вже точно не варто просто чекати.
  5. Привчають до спілкування через комп’ютер, незважаючи на те, що живе спілкування, соціальні навички критично важливі для багатьох професій і взагалі для успіху в житті.
  6. Деякі ігри привчають до насильства і до того, що «загони» і «солдати» це всього лише картинки на екрані, які на 100% ідентичні один одному. А в житті всі люди різні, і мені б хотілося, щоб мої діти бачили саме живих людей, а не тільки посаду або звання, і цінували їх.
А які ж аргументи “за”?

Хочу розповісти невелику історію: в школі учні мого класу дуже добре знали програмування. І це було не випадковістю – викладач програмування не тільки доступно і цікаво пояснювала предмет, але і дозволяла грати після того, як всі класні завдання виконані. В результаті всі намагалися максимально швидко розібратися в темі і впоратися із завданнями!

Тобто, можливість пограти можна використовувати як нагороду за якісь корисні справи (якщо дитина хоче грати).

Крім того, деякі ігри дозволяють навчитися чомусь новому і корисному:

1. Симулятор.

Можна освоїти хоча б в базовій формі керування літаком, гелікоптером, автомобілем. До того ж, зараз можна придбати штурвал і педалі управління, які роблять таке навчання ще більш корисним.

2. Швидкий набір на клавіатурі.

Є безліч ігор, в яких для перемоги потрібно друкувати на екрані текст, що з’являється. Так може бути цікавіше вчитися швидкісному набору.

3. Вивчення англійської.

Особисто я вперше всерйоз зацікавився англійською саме через комп’ютерну гру – там доводилося багато читати і перекладати, щоб зрозуміти, що робити далі. Можна домовитися з дитиною, що вона грає в ігри без перекладу, тільки англійською мовою – це може стати для нього додатковою мотивацією в навчанні.

4. Стратегії.

Є чудові ігри, де доводиться будувати і розвивати міста, інфраструктуру, транспортні магістралі – вони дозволяють ширше поглянути на навколишній світ, спробувати себе в ролі «керівника», навчитися бачити причинно-наслідкові зв’язки і планувати.

5. Наукові ігри.

Дозволяють дізнатися будова клітини, таблицю Менделєєва, тощо.

6. Програмування.

Ігри можуть зробити програмування більш наочним – коли є видимі і відчутні результати.

7. Командні ігри.

Тут можна навчитися взаємодіяти з іншими, грамотно розподіляти ролі, навіть в якійсь мірі керувати людьми. Однак переконайтеся, що дійсно є команда, а ваша дитина і інші діти розуміють, що це таке. Інакше ви можете отримати протилежний результат, тобто можна розвинути нелюбов до спільної діяльності.

8. Логічні.

Вони теж дозволяють навчитися краще вибудовувати причинно наслідкові зв’язки – при умові, що правила зрозумілі й однозначні.

Рекомендації

Щоб підсумувати, хочу навести декілька принципів, яких я сам намагаюся дотримуватися:

  1. Замість того, щоб забороняти гри зовсім, подивіться як ви можете зробити це заняття хоча б трохи корисним – зробіть це нагородою, виберіть гри від яких дитині буде користь.
  2. Перевірте гру – переконайтеся, що закладені в ній принципи близькі до того, що відбувається в реальному житті, що там немає «шкідливих» ідей, що дитина навчиться чогось дійсно корисного.
  3. Якщо дитина грає разом з іншими дітьми, навчіть її правилам спілкування та командної роботі, допоможіть їй навчити цьому і інших дітей.
  4. Краще, щоб дитина грала на великому екрані, а не на телефоні або планшеті – так менше шкоди для очей і менше фіксується увага.

Дізнатися більше про те, як зробити своїх дітей успішніше, ви можете на сайті future.org.ua

Матеріла підготовлений при підтримці інтернет проекту "Діти - наше майбутнє"